close
Перейти до вмісту

AVI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

AVI (англ. Audio Video Interleave, досл.«чергування аудіо та відео») — мультимедійний контейнер для аудіо-відео даних. Впроваджений 1992 року компанією Microsoft для пристосування системи Windows для обслуговування мультимедіа як складова технології Video for Windows.

Термінологія

[ред. | ред. код]

Формат AVI є різновидом формату RIFF. Від формату RIFF запозичений спосіб запису даних через їх поділ на «шматочки» (англ. chunks). Кожен «шматок» позначається ідентифікатором FourCC.

Формат AVI розширяє цю технологію, додаючи два або три «підшматочки». Перший з них («hdrl») є заголовком файлу і містить метадані окреслюючи такі параметри файлу, як розмір і кількість кадрів. Наступний містить власне аудіо-відео дані. Третій, необов'язковий («idxl») накопичує інформацію про положення «шматків» всередині файлу AVI.

Запис даних уможливлюється процесом кодування, а зчитування — декодування. Технологія RIFF використана у форматі AVI дає можливість кодування як нестиснених, так і стиснутих даних. Найчастіше використовуються формати стиснення XviD, DivX, Intel Real Time Video, Indeo, Cinepak, MJPEG, Editable MPEG, VDOWave, ClearVideo/RealVideo, QPEG, MPEG-4 та інші.

Критика

[ред. | ред. код]

Формат має низку недоліків, через які від нього відмовляються на користь інших форматів. Більшість із них мають рішення у вигляді модулів чи розширень, але оригінальна специфікація має ці обмеження. Серед них:

  • Оригінальна специфікація не має стандартизованого сегменту, в якому можна було б зашифрувати пропорції відео, через що плеєри намагалися "вгадати" правильні пропорції. Для обходу цього недоліку більшість плеєрів дозволяли ручну зміну пропорцій методом Drag'n'Drop.
  • Жорстке обмеження розміру файлу в 2Гб. Пізніше було створено розширення OpenDML, яке обходило це обмеження, проте в корні проблема так ніколи й не була вирішена.
  • Відсутність вмонтованої підтримки глав і субтитрів. Цей недолік пізніше вирішили методом запакування AVI-файлів у файли-контейнери, як MKV, але конкурентні формати, як MP4 мали цю підтримку нативно.
  • Відсутність можливості додати альтернативні аудіодоріжки. Так само, це вирішувалося методом контейнерування файлу, але формати-конкруренти мали вмотновану підтримку цієї опції.
  • Обмеження щодо бітрейту (наприклад, формат не може гарантовано підтримувати mp3-аудіо з частотою менше 32kHz).
  • Відсутність підтримки B-кадрів (bi-directional, кадрів, який містять посилання на попередній і наступний кадри). Ці кадри суттєво покращують якість як передачі картинки, запобігають втраті даних під час стримінгу на інші пристрої та роблять перемотування з перед-переглядом більш плавним.
  • Стандартний метод стиснення кодує супутню інформацію, як роздільну здатність чи частоту кадрів, окремо, що призводить до збільшеного розміру файлу.

Посилання

[ред. | ред. код]